Історія освіти села Торчиця

У Торчиці, як і в багатьох інших населених пунктах Київщини XІX ст., єдиною школою була церковнопарафіяльна. Вона виникла в 1860 р. стараннями настоятеля місцевої Свято-Миколаївської церкви священика о. Михаїла Мартиновича Юшкевича. Засновник школи був досвідченим настоятелем - він служив у торчицькій парафії понад десятиліття. Чималим був і його родинний досвід у вихованні та навчанні підростаючого покоління він був батьком семи дітей.

Проте, вже в 1861 р. до Миколаївської парафії с. Торчиці було призначено нового наставника - молодого священика о.Димитрія Михайловича Юшкевича— сина засновника торчицької школи. Молодому наставнику довелося трудитися в складних умовах— у школи не було ні приміщення, ні стабільного матеріального забезпечення. Проте, не зважаючи на такі обставини. ї вже в 1863 р. навчалося 35 першокласників та 8 першокласниць.

Довгий час школа розташовувалася у власній оселі священика. Непристосованість приміщення спричинила те, що після спаду першого ентузіазму кількість школярів стала зменшуватися. Осскільки у пастиря було чимало турбот по парафії (Торчиця досить велике село), то він став використай педагогічні послуги своєї сестри— 18-літньої Уляни Холодкевич. Вона навчала дітей не лише премудростям каліграфії та арифметики, але й привчала дівчаток до рукоділля.

З 1865 р. школою став завідувати священик о. Миколай Карпович Терравський. Він керував навчальним закладом с. Торчиці довгих 35 років понад третину століття. За довгочасного наставництва о. Миколая торчицька школа зазнала багатьох вагомих перетворень в кращу сторону. Насамперед, школа перестала тіснитися в оселі священика— місцеві селяни спорудили для неї окремий будинок і наділили школу трьома десятинами землі (близько 3 га). Далі було вирішено проблему матеріального забезпечення школи миряни на сільських зборах уклали угоду про асигнування на користь школи 120 крб. Постанова не завжди виконувалася в повному обсязі, проте стала підставою для певних стабільних надходжень до шкільного бюджету.

Помітно зросла кількість школярів. Якщо в 1870 р. в школі с. Торчиці навчалося 34 хлопчики та 6 дівчаток, то в 1900 р. їх було вже відповідно 88 та 9 осіб обох статей. Їх могло б бути значно більше,проте священник відкрив ще одну школу в приселку Плютинцях, які належали до торчицької парафії. В приселковій школі навчалося кілька десятків учнів, проте проіснувала вона недовго, виконуючи завдання хоча б тимчасового розвантаження школи с. Торчиці.

Наставник обох шкіл — о. Миколай Терравський — «за старание об образовании народном» отримав подяку від київського митрополита Арсенія (Москвіна) та набедреник.

Справу поширення освіти в парафії с. Торчиці продовжив син о. Миколая — також священник о. Іустин Терравський. Він був настоятелем місцевого храму протягом 1900-1914 років. Цей наставник мав певний педагогічний досвід — після отримання атестату Київської духовної семінарії він починав свій трудовий шлях вчителем у с. Сухому Яру Таращанського повіту. Ставши священиком у Торчиці, він вельми енергійно працював у школі. Навчальний заклад за його настоятельства став утримуватися не тільки мирянами, але й держбюджетом, від імені якого для торчицької школи щороку асигнувалося 390 крб. Кількість школярів у цей неспокійний час була нестабільною і деколи навіть скорочувалася. Наприклад, в 1910 р. в школі нараховувалося 65 першокласників та 14 першокласниць — менше, ніж раніше. Проте, очевидно, кількість переросла в якість. Наставника школи о. Іустина було призначено членом Таращанського повітового відділення Київської єпархіальної училищної ради — органу, котрий управляв сотнею шкіл величезного Таращанського повіту, до якого належала і сама Торчиця.

У1907 р. священик і педагога було нагороджено набедреником.

З 1914 р., в часи І світової війни, в храмі св. Миколая настоятельствував священик о.МихаїлВасильович Ганкевич. Він мав значний педагогічний досвід, оскільки до прийняття сану він півтора десятиліття працював вчителем на Черкащині та викладачем Уманського духовного училища. Мав пастир і навички "домашньої педагогіки", оскільки був батьком 5 дітей. Проте, реалізовувати свій досвід у у Торчиці йому довелося недовго — незабаром було встановлено більшовицьку атеїстичну владу. Тим не менше, навіть в роки війни він встиг привабити до школи чимало нових школярів. В 1915 р., коли вже точилися воєнні дії, в парафіяльній школі, очолюваній священником, навчалося 110 першокласників та 47 першокласниць.

З 1916 -по 1930 роки школа була початковою. Єдиним вчителем і директором був Контраневич Никифор Петрович.

У 1930 році в селі Торчиця відкривається школа з семирічним терміном навчання. Першим директором семирічки був Бадьора Петро Андрійович, який працював на цій посаді 2 роки.

З 1932 по 1938 роки школу очолив Смирнов Василь Іванович. Важко було жити. Важко було працювати. Але школа жила і працювала.

З 1938 року на чолі школи став Корчемний Леонтій Назарович. Наступають 40-ві роки. Уже відтоді минуло більше як піввіку. Але недільний червневий день 1941 року і досі в усіх деталях пам'ятають люди старшого покоління.

Під час війни в 1941-1943 рр. школа не працювала.

В 1944 році після визволення села школу знову очолив Корчемний Л.Н., вчитель історії, ветеран Великої Вітчизняної війни.

Поступово школа ставала до ладу. А в 1947 році на базі семирічки була відкрита середня школа, яка налічувала більше 500 учнів. Дітей було багато, багато переростків. Навчання велось у дві зміни. Голодно і холодно, ні книжки. Ні зошита, ні в що одягнутись, ні взутись. Але до школи бігли з радістю, з надією на завтрашній день.

В 60-х роках і до 1972 року директором школи був Романюк Г.І. Школа з кожним роком міцніє, сил набирається. Стало тісним шкільне приміщення.

В 1970 році на кошти колгоспу «Переможець» була збудована 2-поверхова школа на 320 учнів.

З 1972 по 1975 рр. школу очолює Колісник A.A., молодий, енергійний учитель.

З 1975 по 1980 роки директором школи був Стаховський О.Ф.

З 1980 по 1983 школу очолював Левченко В.В. В зв'язку із зменшенням кількості учнів школа була реорганізована в неповну середню.

З 1983 по 1998 рр. керував школою колишній випускник, здібний організатор, енергійний, завзятий Сорока В.М. За час директорства Василя Миколайовича в школі було обладнано спортивний майданчик, упорядковано територію школи. Школа стала жити новим, творчим життям. Ішло переобладнання всіх кабінетів, поповнювалась матеріально-технічна база школи – повністю обладнано столярну та слюсарну майстерні. За його керівництва в 1995 році школа знову повернула статус повної середньої. На даний час він працює головою села.

В 1998 році директором школи була призначена За ворітня Зінаїда Андріївна. Ця, не по літах мудра, вимоглива жінка взяла в свої тендітні руки штурвал нашого шкільного корабля. Школа працює злагоджено. Газифіковано шкільне приміщення. За період керівництва Зінаїди Андріївни школа набула сучасного естетичного вигляду, поповнилась матеріально-технічна база, було створено і обладнано сучасний комп’ютерний комплекс. Територія школи упорядкована й огороджена, посаджені клумби, обладнано дитячий ігровий майданчик для дитячого садочка. В школі працює молодий дружній колектив, який нараховує 16 педагогів. В 2008 році Торчицьку ЗОШ І-ІІІ ст.. було реорганізовано в навчально-виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІІ ст. – дитячий садок), а в 2009 році, в зв’язку з зменшенням кількості учнів, - в навчально – виховний комплекс (загальноосвітня школа І-ІІ ст. – дитячий садок), який функціонує і сьогодні та нараховує 54 учні.

Використана література

Володимир Перерва «Історія шкільництва в містах і селах Київщини XІX – початку XX ст.» - Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2008. – 672 с.

Кiлькiсть переглядiв: 67

Коментарi

  • Payday

    2018-03-18 04:52:48

    loans net business loans for startups installment loans no credit [url=http://installmentloans.bid]cash loan lenders[/url]...

  • GuestCoind

    2018-03-02 11:05:08

    guest test post [url=http://temresults2018.com/]bbcode[/url] html http://temresults2018.com/ simple...